Пабло Пікассо: "Дайте мені музей, і я заповню його!"

 Олена Гнилицька

Музеї Запоріжжя представлені такими закладами:

Обласний краєзнавчий музей, в якому постійно працюють експозиції: "Природа Запорізького краю", "Археологія", "Козацтво", "Етнографія", "Велика Вітчизняна", "Нестор Махно і його час", "Олександрівськ – Запоріжжя на поштовій листівці" та інші.

Обласний художній музей, колекція якого сьогодні налічує близько 13 тис. експонатів.

Музей історії зброї – єдиний в Україні приватний музей історії зброї такого масштабу. В експозиції виставки представлено понад 2000 одиниць холодної та вогнепальної зброї, які відображають всі етапи становлення людської цивілізації.

Серед приватних музеїв також слід відзначити Музей раритетних автомобілів «Фаетон» та Музей кераміки. Наприкінці 2012 року запрацювала ще одна приватна експозиція – Музей техніки В.Богуслаєва. 

Музей зброї – для любителів військової справи Два невеличкі зали приватного музею історії зброї (разом всього 100 м²) вміщають в собі понад 4 000 експонатів! Все починається з кам’яно-мідного віку – і аж до сучасних зразків. До того ж тут представлена не лише зброя з території сучасної України, але й експонати із Західної та Центральної Європи, Близького Сходу, Японії та Китаю, Кавказу, Африки, Америки, Тихоокеанського регіону тощо. Джерело фото: wikipedia.org, автор Sergeev Pavel. Знаходиться музей історії зброї в комплексі з магазином зброї «Діана» на проспекті Леніна, 189 (зупинка транспорту «Площа Леніна»). Музей «Фаетон» – для автолюбителів Музей «Фаетон» – це нагода по вуха зануритися в історію авто-мото справи. Музей техніки, автоклуб, гараж, реставраційний осередок, громадська організація – це все про «Фаетон». Тут зібрано понад 150 одиниць техніки з різних країн світу, а експозиція постійно поповнюється. Наприклад, нещодавно до неї потрапили два військові вантажні автомобілі зі… Швейцарії! Яким чином? Це вам вже розкажуть на місці. Ford Model A (США), Volkswagen Тур 82 (Kübelwagen, Німеччина), Москвич 408 Elite і ГАЗ-М20 (СССР) – коли будете йти до «Фаетону», на «просто зазирнути» навіть не розраховуйте. Джерело фото: oldtimerastra.com. Щоб потрапити на місце (за адресою вул. Виборзька, 8), потрібно їхати з центру міста до зупинки «Укрграфіт» маршрутними таксі № 54, 73 і 83.

Куди сходити з дитиною у Запоріжжі?

Діти люблять пригоди на природі, нові враження, цікаве спілкування і, звісно, все нове і ще не досліджене. У Запоріжжі і малеча, і підлітки знайдуть, як насичено провести час. Мандрівка дитячою залізницею Всього в 500 м від центрального залізничного вокзалу знаходиться одне з найбільш захоплюючих «дитячих місць» у місті – Запорізька дитяча залізниця. Її маршрут тягнеться близько 8-9 км, і це найдовша дитяча залізниця України. На маршруті є досить довгий (80 м) тунель, окремі станції-зупинки. До того ж рух тут триває цілий рік, також і взимку. На території ЗДЗ (поряд із головною станцією) малечу можна здивувати доглянутим тераріумом, акваріумом, зоокуточком, зимовим садом та поляною казок. Джерело фото: ldz-lviv.at.ua. Дістатися до Запорізької дитячої залізниці на вул. Луначарського, 1 можна будь-яким транспортом, що прямує від залізничного вокзалу в бік мікрорайону «Південний». Ботанічний сад – дітям! Запорізький міський дитячий ботанічний сад – куточок дивовижної природи, а також місце, де малеча розвивається в її ритмі у позашкільний час. Ботанічний сад впроваджує модель екологічної освіти, навчає творчих дітей у гуртках та об’єднаннях. Це єдиний в Україні саме дитячий сад. 14,6 га вміщують оранжереї «Зимовий сад» та «Кактусарій», дендропарк, теплиці «Лимонарій», «Хризантеми» «Кали», «Розарій», «Папороті» тощо – всього біля 4 тисяч різних рослин. Серед них – рідкісні хвойні дерева, тропічні та субтропічні рослини, а також більше 130 сортів троянд. Джерело фото: ukrmap.biz. Щоб дістатися до Ботанічного саду (вул. Чарівна, 11), потрібно їхати маршрутними таксі з центру міста або від залізничного вокзалу в напрямку Шевченківського району до зупинки «Вулиця Чарівна». Від зупинки «Ринок Анголенка» або від залізничної станції «Запоріжжя-2» прямо до ботанічного саду прямують трамваї № 12, 15. Вознесенівський парк і його романтика Це порівняно новий міський ландшафтний парк, що немов сплетений з різноманіття пагорбів, доріжок, квітів і фонтанів на невеличкому озері. Окрасами парку є «Міст до тещі і свекрухи» (або «Міст закоханих»), оригінальний фонтанчик, дерев’яний водяний млин і навіть пам’ятник Святославу Хороброму. Парк розміщений нижче каскаду фонтанів «Райдуга», відомої в Запоріжжі відпочинкової зони, майже на самій Дніпровій набережній. Діти полюбляють це місце, але й не тільки вони – Алея молодят та ціла композиція парку приваблюють пари зі всього міста на чарівні фотосесії. Джерело фото: foto.ua. Розташований Вознесенівський парк на Прибрежній магістралі. З центру міста сюди можна дістатися від універмагу «Україна» або від площі Маяковського (орієнтир – каскад «Райдуга»). В гарну погоду можна прогулятися пішки, інший варіант дістатися до місця призначення – взяти таксі. Дива кінного театру Кінний театр «Запорізькі козаки» пропонує великим і малим відвідувачам широке фольклорно-етнографічне різноманіття. Програма театру включає т. зв. «вольтіжеровку», «джигітовку» (трюки на конях), яскраві козацькі ігри та розваги. Також хлопців і чоловіків тут символічно посвячують у козаки. На території театру можна покататися на конях та дізнатися історію Хортицького кінного полку. Пригощає гостей кафе «Козацька залога». Джерело фото: velorout.com.ua. Театр «Запорізькі козаки» розташований на острові Хортиця (вул. Заповідна, 23, зупинка «ЦІМЕТ»; доїхати можна із центру міста маршрутними таксі або автобусами в напрямку Хортицького району). Перед тим, як відвідати театр, можна звернутися до його офісу на Тюленіна, 23 (зупинка транспорту «Вулиця Тюленіна», сюди прямують маршрутні таксі та автобуси № 55, 92, 96, 98 тощо), дізнатися графік вистав та деталі того, як доїхати. Пригоди біля Запорізького дуба Історико-культурний комплекс «700-річний Запорозький дуб» розташований навколо славетного дуба, що рахує свій вік від 13-14 сторіччя. Зараз дуб вже всох, його законсервували та зберігають як пам’ятку природи та історії. В історико-культурному комплексі найцікавіше дітям з батьками: наприклад, тут є чудовий кінь, на якому всі фотографуються. Малечу розважає театр козацького бою «Запорізький Спас», тут же організовують ігрові вистави й кінні прогулянки, дають уроки їзди верхи. Торкнутися духовності можна в козацькій церкві Покрови Богородиці, а відпочити – в шинку «Біля дуба». Якщо залишиться час – відвідайте також сам район, т. зв. «Верхню Хортицю». Це колишня колонія менонітів, що підтверджують залишки характерної архітектури. Саме їхньою любов’ю до природи багато хто пояснює збереження унікальної рослинності цього району. Джерело фото: wikipedia.org, автор Віктор Бабенко. Комплекс «700-річний Запорозький дуб» ви знайдете на вулиці Тараса Бульби. Це північна частина Верхньої Хортиці, правобережне Запоріжжя. Від залізничного вокзалу (через проспект Леніна) сюди прямує маршрутне таксі № 67. Фото з арт-алеї «Місто, що надихає» – так називається мистецька алея в сквері парку «Трудової слави», що його зараз відроджують в Запоріжжі. Скільки би років не було вам і вашим дітям, арт-алея кованих картин зацікавить можливістю влаштувати тут незвичайну фотосесію. Цікаві сюжети відображають історію міста та його родзинки. Тут і мапа України, і сталевар, і стилізований «дуб», і нагадування про «Весну на Зарічній вулиці» (фільм знімали в Запоріжжі), і старий бойовий «запорожець». Алея невелика, але вражень по собі лишить багато. Також у парку є дитячий майданчик. Джерело фото: shukach.com. Дістатися до парку Слави можна від проспекту Леніна (зупинки «Вулиця Миру» або «Бульвар Шевченка»). Алею ви знайдете в самому парку. Культурне дозвілля В Запоріжжі багато дитячих культурних закладів: театрів, палаців культури, музеїв, також є цирк. Серед них особливо варто звернути увагу на Запорізький академічний обласний театр юного глядача («Театр молоді») та на Запорізький обласний театр ляльок. Репертуар в театрах різноманітний, тож завжди можна підібрати виставу відповідно до віку і вподобань дитини. «Театр молоді» пропонує також оригінальні вистави для дорослих. Джерело фото: panoptikon.org. Запорізький академічний обласний театр юного глядача знаходиться на вул. 40 років Радянської України, 55а (зупинка «Площа Фестивальна», якщо рухатися проспектом Леніна). Обласний театр ляльок розташований на вул. Гоголя, 60 (зупинка «Майдан Волі»).

Рукотворне диво Запоріжжя - ДніпроГЕС

 Олена Гнилицька

Саме так, вважають більшість запоріжців, опитаних у межах проекту, присвяченого символіці міста.  

ДніпроГЕС – найбільша гідроелектростанція Дніпровського каскаду. Проект будівництва розробив професор І.Г.Александров. Архітектурне оформлення гідроелектростанції було здійснене за проектом, розробленим під керівництвом російського архітектора В.О.Весніна. Через греблю ДніпроГЕС здійснюється транспортне сполучення між лівобережною і правобережною частиною міста.

У 1927 р. відбулася закладка Дніпрогесу. 1 травня 1932 р. дав промисловий струм перший агрегат, а 10 жовтня цього року було урочисто відкрито ГЕС. Поряд із забезпеченням народного господарства дешевою електроенергією Дніпрогес дав можливість створити умови для судноплавства на Дніпрі від його верхів`я до Чорного моря. Під час Великої Вітчизняної війни греблю ГЕС було зруйновано. У березні 1944 р. розпочалися відбудовні роботи. З 1947 р. по 1950 р. об’єкт було повністю відновлено.

22 квітня 1972 р. було розпочато будівництво другої черги Дніпровської ГЕС. В 1974 р. введено в експлуатацію перший гідроагрегат, а в 1981 р. станція вийшла на повну потужність. Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Дніпровського гідровузлу — 1,3 км, пропускна здатність — 26900 м³/сек. На Дніпровській ГЕС-1 встановлено 9 вертикальних гідроагрегатів сумарною встановленою потужністю 665 МВт і 1 гідроагрегат встановленою потужністю 2,6 МВт. На Дніпровській ГЕС-2 встановлено 8 гідроагрегатів. Середньорічне виробництво електроенергії Дніпровською ГЕС дорівнює 4008 млн кВт. г. при напорі води 34,3 м.

За радянських часів ДніпроГЕС визнавався одним з найцікавіших об’єктів для туристів не лише у Запоріжжі, але й на території України в цілому. На цей час систематичні екскурсії до технологічної зони та машинного залу електростанції заборонені.

 

Корисно знати

• ДніпроГЕС в Запоріжжі була споруджена протягом 1927-1932. На той час це була найбільша гідроелектростанція в Європі.
• Середньорічне виробництво електроенергії Дніпровською ГЕС дорівнює 4008 млн кВт. г. при напорі 34,3 м.
• Будівникам Дніпровської ГЕС присвячені роман «Гарячі почуття» (1947) та драма «Дніпрові зорі» (1953) Якова Баша, роман «Нові береги» та збірка «Дніпрові саги. Новели Дніпрельстану» (1931) Гордія Коцюби.

Це - не Кариби? Це - Дніпровські плавні!

 Олена Гнилицька

Дніпровські плавні — заболочені ділянки Дніпра (плавні), де русло річки розбивається на рукави, таким чином розділяючи заплавні острови. У широкому розумінні, Дніпровські плавні — це плавні, що зустрічаються по всій течії Дніпра. У вузькому розумінні, але більш поширеному, це плавні, які збігаються з розташуванням Великого Лугу, що тепер затоплені Каховським водосховщем за наказом Сталіна.

.

Дніпровські плавні нижче Запоріжжя між річкою Кушугум і Дніпром всі порізані протоками. У кожної своя назва, що збереглася з давніх часів. Протока Домаха (навпроти північного краю островів Бєлан) — так колись називали рибальський стан або перший улов, найближчий до стоянки рибалок. Поруч з будинками широка і пряма протока з великими глибинами і швидким плином Левкові Ями — колись тут жив запорожець Левко. За нею протоки Мірошник з декількома відгалуженнями — тут жив козак Мірошник. За Мірошников слід Бистрик — протока зі швидкою течією. Відразу ж за нею двома рукавами поєднана з Дніпром Жбурьевка — протока, на березі якої стояв зимівник козака Жбури. Далі впродовж п'яти кілометрів, кілька дрібних проток. Потім йде Велика протока Сердюки (приблизно навпроти Лисої гори) — тут знаходився рибальський кіш запорожця Сердюка. Далі кілька дрібних проток, відтак, протока Сапата, промоїна Прірва.

Без перебільшення, плавні можна назвати озерним краєм. Ось що, наприклад, писав Д.Яворницький про цю місцевість: «Села Велика Катеринівка, Кушугумовка розташовано по мальовничий височині кряжу, на увазі Великого Лугу і річка Дніпро, поблизу якого знаходиться до 200 озер, з безліччю раків, риби і птахів. Тут у запорожців були головні і кращі кубла для вилову риби…». Нині з плавневих водойм, найбільш відомі озера: Чернобутово, Горіхове, Галини Ями, Закітноє.

«У плавнях, що ні протока, то — старовина, що ні озеро, то — легенда, що ні річка, то — скарб. У запорізьких козаків, наприклад, одна з річок називалася Скарбною. Навіть не одна, а цілих три річки таких було. В їх річищах, коли річки пересихали, запорожці ховали свої скарби. А потім знову набігала вода — і все, немає скарбу, як під замком він, ні звір, ні лихий чоловік до нього не дістане…» — як розповідають народні українські легенди.

 Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. відомостями про флору і фауну Дніпровських плавнів цікавився відомий дослідник історії запорозького козацтва Дмитро Яворницький. В ті роки їм було записано розповідь 116-річного діда Розсолоди, який народився в 1772 р., був сином запорозького козака і добре пам'ятав природу плавневих лісів. Ось лише декілька невеликих уривків з його розповіді: «Вовки, лисиці, борсуки, дикі кози, чокалки, виднихи, так один за іншим і біжать, так і пластують по степу. Вовків така сила була, що їх кийками били, а з їх шкур чоботи носили і шкірянки робили. Були дикі коні; цілими табунами ходили; по три-чотири так і ходять. А що вже птахів було так, Боже великий, качок, лебедів, дрохов, хохітви, диких гусей, диких голубів, лелек, журавлів, тетерваків, перепелів — так, хо-хо-хо! Стрепетів силками ловили, дрохов волоком тягли, тетерваків, як настане ожеледиця, дрюками били. І що за сила того птаха була!» Серед головних видів місцевих риб старожил називає чечуру, пістрюгу. коропів, осетрів, згадуючи що зазвичай їх витягали стільки, що на увесь курінь ставало (вистачало).

Чудові спогади про природу Дніпровських плавнів залишив відомий письменник-натураліст Андріан Кащенко (1858-1922 рр.). У своєму нарисі «Великий Луг» він відзначав: «Вовків і лисиць в мої часи було чимало, зайців же — велика сила. Мені розповідали тутешні люди, що в повені зайці рятувалися на високих місцях і збивались в таку масу, що можна було руками кидати в човни. Про диких кіз я чув від стрільців, нібито вони в 1880—1888 роках ще водилися в плавнях, але сам я їх не бачив, бо і не шукав: я не був мисливцем і хоч носив з собою по Великому Лугу рушницю, то тільки виключно проти вовків». А ось якими запам'яталися Дніпровські плавні початку ХХ століття нікопольцю Павлу Коппу: «Тишу порушували лише іноді скрекіт сороки, яка розносить по плавнях пташині новини, заклик одуда, та шелест листя під крилом вітерцю, що налітав. Любив я, сидячи на пеньку, слухати ці звуки та милуватися флотом легкокрилих метеликів і бабок. Тут для нарядів метеликів природа своїх фарб не пошкодувала. Одні крутилися, як виряджені в червоне циганки, інші — ніжно-білі, як одягнені в газ і мережива балерини, треті, — зелені, четверті — яскраво-блакитного кольору, що змагався з блакиттю неаполітанської затоки. Немов повітряні феї цілими днями легко і витончено кружляли тут метелики над травою і квітами».

Утворення заплави вчені відносять до періоду останнього зледеніння (20-25 тисяч років тому), коли Чорне море було відокремлено басейном і рівень води в ньому був на 30-40 м нижчим від сучасного. В цей час річкою Дніпром і була вирита та велика улоговина, яку посідали плавні — завглибшки більше 100 метрів, завдовжки понад 100 кілометрів і завширшки до 20-25 кілометрів. Складові гірські породи Дніпровських плавнів — алювіальні (річкові) відкладення, що підстилалися кристалічними давніми породами докембрію. Виходи на поверхню кристалічних порід спостерігалися біля Кам'янської переправи та в інших місцях.

Дніпровські плавні являли собою надмірно зволожену терасу долини річки. Під час повені заплава перетворювалася на суцільний водяний простір. найбільший рівень води, припадав на кінець квітня і початок травня, найменший— на вересень та жовтень. Розтікаючись навесні, вода затоплювала великі території. З середини травня рівень води, як правило, починав поступово спадати. У зимові місяці великі та малі річки, озера і протоки замерзали, вкриваючись кригою

Деякі вчені та дослідники вважають, що плавні спочатку простягалися від Києва до Дніпровського лиману. Сприятливі природні умови та заплутані лабіринти проток дозволяли ховатися від ворогів. Внаслідок цього сюди стікалися біженці від феодального гніту. У XVI столітті виникло постійне укріплене поселення козацтва — Запорізька січ.

З 1932 по 1975 рік під час створення каскаду гідроелектростанцій більшу площу плавнів було затоплено, разом з первісною природою, островами, озерами, та десятками людських поселень. Сучасні дослідження підтверджують думку про те, що природа Дніпровських плавнів формувалася протягом багатьох століть та не була незмінною. Вона не одноразово змінювалась під впливом зміни клімату та інших чинників.

Різноманітним та неповторним був тваринний світ Дніпровських плавнів в останні роки їх існування.

Архіпелаг в Каховському водосховищі складається з 13 островів, на якому живуть такі цікаві види птахів, як чапля жовта, мала біла чапля, колпиця, орлан белохвост-, кулик-сорока, мартин каспійський, белоглазий нирок, нерозень. Відомі зальоти рожевого пелікана, каравайки, скопи та інших рідкісних птахів. Орнітолог В.Бусел  зняв з висоти пташиного польоту, на вертольоті МІ-2.

Контакти

 Національний природний парк «Великий Луг», Заказник «Крутосхили Каховського водосховища», Заказник «Великі і Малі Кучугури» -

71600

Запорізька обл., Василівський р-н, найближчий населений пунк - м. Василівка.

 

Для довідок

 Екскурсія на байдарках по лабіринтах дніпровських плавнів, в супроводі цікавих розповідей про тваринний і рослинний світ плавневої зони, її історії у клубі "Байдарка".

 тел: +3 8 050 322 7216        +3 8 098 972 9772

E-mail: xvost@baydarka.zp.ua
              info@baydarka.zp.ua

Skype: xvost.baydarka.zp.ua